Специфіка та тенденції розвитку міжнародного ринку акцій на сучасному етапі

За останні два десятиліття на світовому фінансовому ринку загалом і на міжнародному ринку цінних паперів зокрема, відбулися значні структурні зрушення, які докорінно змінили умови та особливості їх функціонування. Акцетуючи увагу на ринкові цінних паперів, слід звернути особливу увагу на факт скорочення ролі банківського сектору як механізму перерозподілу фінансових ресурсів на національному і міжнародному рівнях і відповідного посилення інвестиційної та позичкової діяльності на ринках цінних паперів. Свідченням цього є безпрецедентне для сучасної фінансової історії зростання міжнародних випусків цінних паперів. Протягом останніх десяти років щорічний обсяг міжнародних емісій цінних паперів зріс понад шість разів. Причому найбільше - завдяки міжнародній емісії звичайних акцій: їхній щорічний обсяг збільшився майже у 20 разів. Через концентрацію глобальної пропозиції капіталу міжнаро¬дний ринок цінних паперів останніми роками посів провідне місце серед основ¬них сегментів світового фінансового ринку. Завдяки стрімким перетворенням, що спостерігаються на ринку цінних паперів, він почав відігравати й роль голо¬вного структуроутворюючого фактора розвитку світової фінансової системи.
До головних структурних зрушень, які визначають розвиток міжнародно¬го ринку цінних паперів, на сьогодні слід відносити такі, як фінансова глобалі¬зація і зміни в структурі попиту і пропозиції цінних паперів, фінансові інновації та глобальні телекомунікаційні технології, уніфікація та стандартизація діяль¬ності учасників цього ринку, консолідація фінансового сектору та пов’язана з нею трансформація інфраструктури міжнародного ринку цінних паперів, зрос¬тання концентрації на цьому міжнародному ринку і зміна його валютної структури.
 
1 Тенденції розвитку міжнародного фондового ринку

Вперше з кінця ХІХ ст. міжнародні потоки капіталу досягли таких масш¬табів. Однак існує відчутна різниця у їхніх потоках кінця ХХ і ХІХ століть. [7]. Так, наприкінці ХІХ ст. потоки капіталу використовувалися для фінансування інфраструктурних проектів, таких як будівництво залізниць і прямих інвестицій в іноземні компанії. Такі інвестиції не лише приносять прибуток, а й відк¬ривають доступ до ринків, дозволяють отримати нові технології та забезпечу¬ють професійну підготовку робітників. Але з’явився й інший вид капіталу - ве¬личезні фонди вельми мобільних грошових коштів, які належать взаємним фондам, пенсійним, багатим приватним особам і готові миттєво перетнути кор¬дони країн у пошуках максимального короткострокового прибутку. Такі зміни окреслили троїстість ключових підходів до сучасної динаміки розвитку фінан¬сових ринків. Кожен із цих підходів достатньо аргументований як зарубіжни¬ми, так і вітчизняними науковцями, хоча й відсутня єдність поглядів на одне й те ж явище і процес у цілому. Перший підхід базований на тому, що фінансовий сектор є важливою детермінантою економічного зростання і зростання масшта¬бів фінансових ринків приводить до підвищення ефективності економіки в ці-лому (найяскравішими представниками цього підходу можна назвати М. Бінс- вангера, А. Галетовика, Дж. Гурлі, Дж. Олівієра, Е. Шоу та ін.). Метри ж дослі¬дження цих питань Дж. Тобін, Дж. Стігліц, Х. Тітмейєр та Х. Гессе, Б. Брааш, М. Гейне і Х. Херр трактують сучасну динаміку як тимчасовий феномен, що піддається виправленню, а третя група вчених такі зростаючі масштаби вражає безпосереднім результатом самої ринкової економіки (Е. Альтфатер, Р. Г утман, Б. Емундс, Х. Мінскі, С. Стрендж, К.Г. Цин, В. Чік). Але про важливість дослі¬дження не лише проблеми стрімкого зростання світового фінансового сектору і його наслідків, а й двоїстої природи, існування чи відсутність відриву фінансо¬вого сектору від реального свідчать дослідження міжнародних фінансових установ, зокрема звіт МВФ „Перспективи розвитку регіональної економіки: Єв¬ропа - зміцнення фінансових систем”, присвячений, власне, проблемі викорис-тання потенціалу фінансових систем для стійкого економічного зростання. Кра¬їни, котрі відкрили свою економіку для таких короткострокових потоків капіта¬лу, відчули, що такі інвестиції мають свою ціну.