Соціологія

Структура соціології права

Аналіз проблем будь - якої науки повинен починатися з визначення предмету даної галузі знання і відповідно з установленням її місця в системі наук. Предмет пізнання науки - це зафіксовані в досвіді та включені до процесу практичної діяльності людини сторони, властивості та відношення об'єктів, які досліджуються з певною метою в конкретних історичних умовах. З даного визначення виходить, по - перше, що декілька наук можуть мати загальний об'єкт пізнання, в якому кожна з них виділяє свій власний предмет; по - друге, визнання історичної рухомості між різними галузями знання. Зазначені положення притаманні і предмету соціології права, бо право в тій чи іншій мірі служить об'єктом вивчення цілого комплексу наук. Будучи складним, багатогранним і різнорівневим суспільним явищем, право не може не підпадати до поля зору і соціальної філософії, і соціології, і політології, і правознавства, і соціальної психології, і етнології, і антропології й багатьох інших наук. Чи означає це, що зазначені науки з одних і тих же позицій досліджують право? Звичайно, ні. Кожна з них підходить до нього по - своєму, виходячи з власної, специфічної природи і характеру, що знаходить відбиття у визначенні її особливого предмету.
Соціологія права - молода наукова дисципліна. Її поява і розвиток не є чимось випадковим. Це результат історичного розвитку знань людства, їх диференціації, відокремлювання.
У 1962 році на V Міжнародному соціологічному конгресі група юристів і соціологів поставила на обговорення конгресу проблему "Зміст і метод соціології права". У результаті дискусії був сформульований висновок, що сучасний інтелектуальний клімат, розвиток соціологічної теорії, а також методології суспільних наук визначили необхідність інституціоналізації соціології права як науки. Цю пропозицію конгрес прийняв і був створений Дослідний комітет соціології права, що діє у межах Міжнародної соціологічної асоціації.
Розвиток соціології права за останні роки обумовлений прагненням підвищити ефективність впливу права на регулюємі ним суспільні відносини, поставити на наукові основи діяльність правових установ. Для сучасного розвитку нашої країни необхідно можливо більш повне виявлення всіх взаємозв'язків держави і права у соціальній структурі, виявлення системи "спільників" і "супротивників" держави і права у соціальній дійсності, їх взаємодії і протидії, розробка загальної теорії прийняття оптимальних юридичних рішень, основ методики вивчення престижу права, ефективності правових норм.