Шляхи забезпечення управління конкурентоспроможністю на підприємствах готельного бізнесу в умовах кризи

Діяльність підприємств за умов ринкової економіки пов’язана з необхідністю завоювання і укріплення власних позицій в конкурентному середовищі. Конкурентне середовище на ринку в перехідний період створювалось як під впливом лібералізації цін, так і завдяки реалізації регулюючої ролі держави шляхом впровадження заходів комерціалізації приватизації, розробки відповідної законодавчої бази. Результатом процесів роздержавлення і приватизації було формування ринку, в якому збільшилась кількість економічно самостійних суб’єктів і з’явилися умови для конкуренції.
Можливість для підприємства вистояти в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від рівня його конкурентоспроможності. В науковій літературі поняття конкурентоспроможності трактується досить неоднозначно. В цілому конкурентоспроможність можна охарактеризувати як сукупність характеристик об’єкту, що відрізняють його від об’єктів – аналогів і забезпечують його перевагу над ними.
Конкурентоспроможність підприємства представляє собою наявність у нього властивостей, що визначають його порівняльні переваги по відношенню до інших підприємств. Таким чином, рівень конкурентоспроможності підприємства встановлюється на основі порівняння підприємств за ефективністю використання ресурсів.
Особливу актуальність питання управління конкурентними перевагами, тобто конкурентоспроможністю організації, та посилення конкурентних позицій отримують для туристичного ринку та ринку послуг розміщення, що характеризуються стрімким зростанням та посиленням конкуренції.
Мета курсової роботи: вивчити особливості управління конкурентоспроможністю на підприємствах готельного бізнесу в умовах кризи.
Мета роботи визначає основні завдання:
• проаналізувати сутність конкурентоспроможності готельного комплексу;
• вивчити особливості управління конкурентоспроможністю;
• оцінити систему управління конкурентоспроможністю ТОВ «Готельний комплекс «Русь»;
• здійснити аналіз безпосереднього конкурентного оточення готелю, аналіз конкурентоспроможності;
• розробити напрямки підвищення стратегічної конкурентоспроможності ТОВ «Готельний комплекс «Русь», м. Київ.
Предмет дослідження: система управління конкурентоспроможністю підприємства.
Об’єкт дослідження: конкурентні переваги підприємства ТОВ «Готельний комплекс «Русь».
Основні методи дослідження: системне та комплексне дослідження, системний аналіз, моделювання, методи фінансового та економічного аналізу.

РОЗДІЛ 1. Науково теоретичні обґрунтування проблеми управління конкурентоспроможністю готельного комплексу
1.1.Конкурентоспроможність готельного комплексу: основні поняття, фактори впливу, етапи оцінки

Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкурен¬ція. Вона являє собою економічну бо¬ротьбу, суперництво між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов'язаних з про¬дажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам.
Конкуренція — це суперництво, у ході якого сторони, що змагаються, зацікавлені в досягненні однієї і тієї ж мети, прагнуть перемогти, випередити свого суперника.
Суб'єктами ринкової конкуренції є учасники ринкових відносин купівлі-продажу — продавці і покупці. Конкуренція між ними виникає через конфлікт інтересів, обумовлений спільністю потреб (об'єктів конкуренції). Оскільки об'єкти конкуренції для продавців і покупців різні, конкурентна боротьба можлива або між продавцями, або між покупцями, але не між продавцями і покупцями.
Основне завдання конкуренції (це її центральна функція) — завоювати ринок, в боротьбі за споживача перемогти своїх кон¬курентів, забезпечити одержання сталого прибутку.
Питанням вивчення конкурентних переваг та конкурентоспроможності фірми присвячено досить багато наукових праць та розробок. Розпочалося створення теорії конкурентних переваг працями Д Рікардо, Е.Хекшера та Б.Оліна. Продовження ця теорія знайшла в працях В.Леонтьєва, а найновіші тенденції до неї вніс М.Портер. На сьогодні існують різні визначення поняття конкурентоспроможність, основні з яких наведено в табл. 1.1