Параномазія в англійському та українському віршованому мовленні 20 століття
Тема | Параномазія в англійському та українському віршованому мовленні 20 століття |
Предмет | Разное |
Вид работы | Курсовая |
Год написания | 2014 |
Оглавление | ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ ПАРОНІМІЇ ТА ПАРОНОМАЗІЇ 5 1.1 Паронім як частина словникової системи мови 5 1.2 Явище паронімії і парономазії в англійській та українських мовах 8 РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯВИЩА ПАРОНОМАЗІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ XX СТ. 14 2.1.Особливості англійського поетичного синтаксису 14 2.2. Особливості, пов’язані з вживанням явища парономазії в англійській поетичній мові 16 РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЯВИЩА ПАРОНОМАЗІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ВІРШОВАНОМУ МОВЛЕННІ XX СТ. 22 3.1 Українське поетичне мовлення 20 ст. 22 3.2 Особливості, пов’язані з вживанням явища парономазії в українському поетичному мовленні 24 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34 |
Введение |
Параномазія в англійському та українському віршованому мовленні 20 століття - Курсовая, Разное
Актуальність дослідження. Явище паронімії привертає увагу вчених уже протягом багатьох століть. Будучи однією з актуальних проблем сучасного мовознавства, паронімія розглядалася з різних точок зору представниками філософії, психології, лінгвістики. Серйозне дослідження паронімічних та парономастичних явищ, і паронімічних конструкцій зокрема, розпочалося тільки у 60-х роках ХХ століття.
У зв’язку з цим питання про паронімічні явища лишається на сьогоднішній момент одним із найбільш дискутованих та недостатньо розроблених. Як відомо, пароніми – пари, рідше групи слів, які внаслідок звукової подібності, а іноді й часткового збігу морфологічного складу, можуть використовуватися в мовленні з певними семантично-стилістичними настановами. У ролі паронімів можуть також виступати фразеологічні одиниці та синтаксичні конструкції. В англійській мові це явище вивчене недостатньо повно, про що свідчить наявність у сучасній лінгвістиці суперечливих поглядів на проблему паронімії, прагнення виявити нові підходи до вивчення цього явища, знайти більш адекватні способи опису паронімічних відносин між словами. У лінгвістичній літературі відсутнє всебічне висвітлення сутності паронімів, у кожному дослідженні пропонується своє визначення, досліджується обмежене коло питань, по-різному інтерпретуються лексико-семантичні контакти в групах співзвучних слів. Відсутність комплексного підходу до вивчення явища паронімії пояснюється структурною й функціональною неоднорідністю цього явища. Визначення суті явища паронімії, встановлення факторів, механізмів і функцій, що спонукають до актуалізації в мовній свідомості й мовномисленнєвій діяльності смислової взаємодії формально подібних, але семантично різнородових одиниць, представляє значний науковий і практичний інтерес. Цим і визначається актуальність обраної теми роботи. Теоретичну основу даної роботи склали дослідження таких учених як И. В. Арнольд, О. С. Ахманової, И. Р. Гальперина, Н. П. Колесникова, Д. Н. Розенталя, В. В. Виноградова й інші роботи з проблеми. Об'єктом дослідження є явища паронімії та парономазії в в англійському та українському віршованому мовленні. Предметом аналізу є особливості функціонування та вживання паронімів в в англійському та українському віршованому мовленні. Метою курсової роботи є вивчення особливостей функціонування явища парономазії в англійському та українському віршованому мовленні XX сторіччя. Для досягнення мети необхідне вирішення наступних завдань: • з‘ясувати сутність паронімів; • визначити явище парономазії в англійській та українських мовах; • дослідити особливості англійського поетичного синтаксису; • з‘ясувати особливості, пов‘язані з вживанням явища парономазії в англійській поезії; • визначити особливості, пов‘язані з вживанням явища парономазії в українському поетичному мовленні. Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків та списку використаних джерел. |
Список литературы |
Список литературы по работе «Параномазія в англійському та українському віршованому мовленні 20 століття».
1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. М., 2002. 384 с.
2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Москва, «Просвещение», 1990. – 285 с. 3. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс. Учебник. - М.: Прогресс-Традиция, ИНФРА-М, 2004. - с. 366 4. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике / М.М.Бахтин // М. М. Бахтин. Вопросы литературы и эстетики. – М.: Художественная литература, 1975. – С. 234–407. 5. Виноградов В.В.Русский язык. Грамматическое учение о слове. – М.: Высшая школа,1979. – 177 с. 6. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка Издательство: Высшая школа 1981 с. 316. 7. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. [Текст]. - М.: Наука, 1981. – 155 с. 8. Гуревич В.В. Стилистика английского языка. М., 2011. 68 с. 9. ДубічинськийВ.В. Лінгвістичний апарат на опис лексичних та термінологічних паралелей//Збірник харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. –Харків, 2003. – 255 с. 10. Иванов С.С. Проблемы, связанные супотреблением паронимов в учебном процессе: Автореф. дис. канд. филолог. наук.– М.,2008. – 241 с. 11. Елисеева В.В. Лексикология английского языка. СПб., 2003. 44 с. 12. Иванов, С.С. Игра слов и способы её создания: смысловая и звукосмысловая игра слов/ С.С. Иванов// Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. № 6. Часть 2. – Н.Новгород: Изд-во ННГУ им. Н.И. Лобачевского, 2009. – С. 227-232. |
Кол-во страниц | 36 |
Стоимость | 180 UAHгрн. / 750 RUBруб. |
Номер работы | 5510 |
Заполните форму покупки работы