Оцінка ефективності інновацій в ринкових умовах

Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються державні витрати на науково-дослідні розробки, змінюються системи освіти і професійної підготовки спеціалістів, створюються нові наукомісткі галузі виробництва, формуються національні інноваційні системи; осягаються процеси введення і поширення інновацій - як вони працюють і як змусити їх працювати краще. Отже, інноваційні процеси охоплюють усі зміни, що відбуваються на планеті внаслідок людської діяльності. Інновації — це інструмент впливу на соціально-економічний процес розвитку суспільства. Тому інноваціями необхідно управляти. Цей процес управління називається інноваційним менеджментом.
Проблемам інноваційної політики присвячені дослідження цілого раду відомих вітчизняних та іноземних учених-економістів. Проте значна кількість питань удосконалення організаційно-економічного механізму активізації інноваційної діяльності й досі залишаються не висвітленими і потребують теоретичного, методичного та практичного вирішення. Нинішній стан регулювання інноваційної діяльності поки що не повною мірою відповідає сучасним вимогам і не має необхідної комплексної методологічної основи. Інноваційні процеси, їх впровадження в нові технології, нові продукти є основою економічного розвитку. Принципово нові рішення називаються проривом, що означає розв'язання проблем новим, нетрадиційним шляхом. Це створює новий спосіб мислення і забезпечує ефективніші засоби виходу з кризових ситуацій.
Ситуація, що склалась в українській економіці, дає нові можливості для розвитку насамперед сфер, що пов’язані з інноваційною діяльністю. Фірми (підприємства) проводять наукові дослідження та розробляють нову продукцію з метою диверсифікації виробництва, його модернізації, створення високих технологій і сучасного виробничого потенціалу шляхом заміни машин та устаткування. Під впливом зростаючої внутрішньої і зовнішньої конкуренції інновації стають найважливішим елементом конкурентоспроможності підприємства. Нові ідеї і продукти, прогресивні технології й організаційні рішення дедалі більшою мірою визначають успіх підприємницької діяльності, забезпечують вижи¬вання і фінансову стабільність фірми (підприємства). У свою чергу, інноваційна спрямованість стратегії і тактики розвитку виробництва ставить нові вимоги до змісту, організації і методики управлінської діяльності, що зумовлює необхідність формування й удосконалення специфічних форм інноваційної діяльності.
Подальший економічний розвиток України, перспектива посісти належне місце в європейському співтоваристві та світі залежать насамперед від опанування інноваційної моделі економічного розвитку.
Метою курсової роботи є процес дослідження та оцінювання ефективності інноваційних рішень. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд задач:
- визначити теоретичні засади інноваційної сфери діяльності підприємства;
- проаналізувати фінансово-госпдарську діяльність підприємства;
- розробити інноваційну модель розвитку підприємства.
Об’єктом дослідження даної роботи є інноваційна діяльність туристичної фірми «Сота-тур» в умовах розвитку ринкових відносин.
Предмет дослідження – оцінка ефективності інновацій.
Важливо усвідомлювати, що управління нововведеннями є серцевиною підприємницької діяльності, необхідною умовою успішного бізнесу, оскільки саме нововведення сприяють підвищенню якості і зниженню собівартості продукції, забезпечують її конкурентоспроможність, а відтак — й ефективну присутність підприємств і організацій на ринку товарів і послуг.
 
РОЗДІЛ I ОСНОВНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття інноваційної діяльності підприємств

Терміни “інновації” та “інноваційний процес” близькі, але не однорідні.
Інноваційний процес  це сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безпосередньо виникають у часі і просторі і сприяють подальшому якісному розвитку народного господарства, забезпечуючи вищий рівень життя суспільства, тобто це процес створення, освоєння і розповсюдження нововведення, що задовольняє новим суспільним потребам. Головна риса інноваційного процесу  обов'язкове завершення інновацій, тобто одержання результату, придатного для практичної реалізації. Але на відміну від науково-технічного прогресу інноваційний процес закінчується впровадженням  появою на ринку нового продукту або технології. Цей процес триває і після впровадження нововведення, оскільки новина вдосконалюється, робиться більш ефективною, придбає нові споживчі властивості.
Й. Шумпетер підкреслював комплексність та динамічність інноваційної системи, тому інновація повинна розглядатися в контексті інноваційної діяльності.
Низка дослідників під інноваційною діяльністю підприємства розуміють діяльність з доведення науково-технічних ідей, винаходів, розробок до результату, придатного до практичного застосування.
Інноваційна діяльність  це пошук можливостей, що забезпечують практичне використання наукового, науково-технічного результату та інтелектуального потенціалу з метою одержання нового або вдосконаленого продукту, способу його виробництва і задоволення суспільних потреб в конкурентоспроможних товарах і послугах.
Інноваційна діяльність  це діяльність, що пов’язана з трансформацією результатів науково-технічної діяльності в новий або вдосконалений продукт і передбачає комплекс наукових, технологічних організаційних, фінансових і комерційних заходів, які в сукупності призводять до інновацій.
У Законі України «Про інноваційну діяльність» інноваційна діяльність підприємств визначена як вид діяльності, що спрямована на розробку, використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.
Розгорнуте визначення ІДП повинно охоплювати такі аспекти*
це сукупність процесів виробничого і невиробничого характеру, що забезпечує постійне вдосконалення виробництва в результаті підвищення суспільних потреб на базі поступального розвитку науки і техніки, об’єктивних економічних законів і закономірностей*
це сукупність дій, що забезпечують високий рівень використання інноваційного потенціалу підприємства, необхідний і достатній в конкретний період часу для створення, комерціалізації і експлуатації нових продуктів (процесів) нової якості.
Об'єктами інноваційної діяльності є:
інноваційні програми і проекти;
нові знання та інтелектуальні продукти;
виробниче обладнання та процеси;
інфраструктура виробництва і підприємництва;
організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;
сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;
товарна продукція;
механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції
Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.
У Законі України “Про інвестиційну діяльність” інноваційна діяльність визначена як одна із форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження науково-технічного прогресу до виробництва і соціальної сфери. Ця діяльність включає наступне: