Особливості та технологія роботи складів загального користування

Традиційне розуміння логістики - забезпечити доставку необхідного товару в необхідне місце, у необхідний час тощо передбачає наявність всієї «необхідної інформації», причому точної, надійної та актуальної, володіння якою допомагає сповна реалізувати процес управління виконанням замовлення, передусім планування та організування як операцій з інформаційним потоком. Наявність всієї необхідної актуальної інформації для управління виконанням замовлення можна означити «стаціонарними умовами». Однак у випадку відсутності більшої чи меншої частини актуальної інформації доводиться використовувати її субститут - оцінювання прогнозу попиту, місця, часу, клієнта, що не завжди є повноцінним замінником актуальної інформації, Так відбувається, зокрема, під час використання push-стратегії в ланцюгу поставок, коли невідповідність реального попиту прогнозу спричиняє негативні наслідки: зайві запаси кінцевої продукції чи їх дочасне вичерпання за наявності незадоволеного попиту. Однак все значно ускладнюється в умовах відсутності актуальної інформації не тільки щодо величини попиту, але і місця та часу його настання, що можна зарахувати до категорії «нестаціонарних умов» виконання замовлення. Можна стверджувати, що гіпотетичне фармацевтичне підприємство істотний період свого функціонування відчуває ці нестаціонарні умови обслуговування клієнтів, що певною мірою аргументує підвищені норми рентабельності.
Ми виокремили три особливі випадки (типи) нестаціонарних умов, кожен з яких детермінує структуру та зміст логістичних чинностей згаданих підприємств. Перший тип нестаціонарних умов викликаний специфікою фармацевтичних товарів. Ця специфіка відображається на особливостях реалізації всіх логістичних процесів (транспортних, складських, пакувальних, інформаційних), причому дуже диференційованих, що вимагає обов’язкового ліцензування згідно з нормами права (фармацевтичного), а відтак можна говорити про особливо високу ймовірність настання ризику, навіть щодо виникнення непоправних втрат.
Другий тип нестаціонарних умов викликаний умовами функціонування спеціалізованих надорганізацій, наприклад, глобальних організацій у сфері лікування хвороб нирок (Fresenius AG), у сфері системного забезпечення антивірусними препаратами. Особливостями логістичних процесів є наявність потенціалу цільових конфліктів системного характеру, спричинених тим, не збігаються підприємницькі та гуманні цілі.
Нарешті, третій тип найскладніших нестаціонарних умов функціонування фармацевтичних підприємств походить із сутності гуманітарної логістики, яка актуалізується під час: а) природних катастроф; б) технічних аварій, техногенних катастроф; в) політичних заворушень; г) терорис¬тичних атак. Специфікою гуманітарної логістики є те, що фактично вся вихідна логістична інформація є прогнозною, дуже ненадійною та надто загальною, а актуальними стають запобіжні заходи, такі як управління ризиком, запобігання катастрофам, управління кризовими явищами. З іншого боку, якщо у традиційних ланцюгах поставок інтеграцією та координацією охоплено три види ресурсів: фізичний продукт, інформація та фінансові засоби (англ. «3В» - boxer, bytes, bucks), то для гуманітарної логістики характерною є концепція інтеграції ресурсів «5В», тобто окрім перерахованих трьох, ще два додаткових: людські засоби (англ. - bodies), знання та уміння (англ. - braine).
Сучасний період розвитку практичного застосування логістичної концепції у сфері фармацевтики, зокрема у сфері дистрибуції фарма¬цевтичних продуктів, набуває особливого значення. Це зумовлено передусім істотними динаміч¬ними змінами у зовнішньому середовищі, у глобальному вимірі, а також специфікою продуктів фармацевтичної галузі. Фармацевтична галузь в Україні, як і у всьому світі, розвивається у напрямі централізації виробництва, концентрації виробничих об’єктів і це істотно ускладнює систему дистрибуції продуктів галузі і, передусім, такі базові логістичні процеси, як транспортні, складські, управління запасами, інформаційні процеси тощо.
Очевидно, з’ясовуючи сутність предмета дослідження, треба ґрунтуватися на загальних засадах логістичної концепції, тобто керуватися її складовими: корисністю логістичних операцій та процесів, категоріями доданої вартості, категоріями витрат, категоріями обслуговування клієнта і, очевидно, категоріями ефективності. 
1. Види складів загального користування та основних механізмів

Переміщення матеріальних потоків логістичним ланцюгом неможливе без концентрації у певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначено відповідні склади. Переміщення через склад пов'язано з витратами живої та минулої праці, що збільшує вартість товару. Тому склад потрібно розглядати не ізольовано, а як інтегровану складову частину логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності.
Склади - це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу [5, с.269].
Розповсюдженою є думка про те, що склади створюються винятково для зберігання матеріальних цінностей. Однак на складах не створюються нові матеріальні цінності, додаткова споживча вартість, тому зберігання як самоціль не приносить ніякої користі. Як правило, якість вантажів може тільки погіршуватися від зберігання на складі, а у фінансовому відношенні цілеспрямоване зберігання вантажів на складі може призвести тільки до збитків, оскільки, по-перше, матеріальні цінності, які зберігаються на складі, тимчасово виключені з фінансового обігу, хоча на їх придбання та виготовлення витрачено деякі ресурси, а по-друге, саме складування вантажів вимагає певних витрат.
Насправді жоден вид матеріальних ресурсів, не виробляється для того, щоб потім зберігати їх на складах. І все ж склади є і широко розповсюджені у всіх галузях економіки, у промисловості, на транспорті, в оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві, сільськогосподарському виробництві і т.д. Це пояснюється тим, що в сучасних умовах склади виконують ряд істотних функцій [2, 8]:
Перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою виконання замовлень клієнтів.
Складування і зберігання продукції з метою вирівнювання тимчасового, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції, що дає змогу здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів, а також у зв'язку із сезонним споживанням деяких видів продукції.
Консолідація і розукрупнення вантажів — склад може здійснювати функцію об'єднання (консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу, що сприяє зменшенню транспортних витрат. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені декільком замовникам, які потім розділяються на більш дрібні партії згідно із замовленнями і відправляються кожному споживачу.
Надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, які забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів.
Метою створення складів у системах логістики є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання. Під параметрами розуміють розміри і склад транспортних партій вантажів, тип і спосіб упакування, кількість найменувань вантажів у транспортних партіях, час прибуття і відправлення транспортних партій та ін.
Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для зберігання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється досить велика номенклатура складів, основними класифікаційними ознаками яких є такі [1, 8, 17,45]: