Організація систем комунікацій торгового підприємства на прикладі ТОВ «Епіцентр К»

В управлінні підприємством дедалі більшої ваги набуває така складова комплексу маркетингу, як комунікаційна політика. Кожна економічна система розгортає власну мережу маркетингових комунікацій відповідно до своїх можливостей. Ця мережа розвивається паралельно з економічними та політичними структурами. Але існує безпосередній зв’язок між рівнем економічного розвитку суспільства і рівнем розвитку структур маркетингової комунікації. Останній визначається як технічним рівнем передавання інформації, так і базовою ідеологією економічної системи.
Якість економічних рішень, обґрунтовані економічні прогнози залежать від інформації, якою володіє економічна система. Остання може мати серйозні проблеми через недостовірність або недостатність інформаційних даних. Нову інформацію вона повинна порівнювати з раніше отриманою, що свідчить про її економічний досвід. На підставі отриманої інформації економічна система має змогу адекватно й оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищах, а також прогнозувати власний розвиток у подальшому.
Предметом даної роботи є система організації інтегрованих маркетингових комунікацій торгового підприємства.
Інтегровані маркетингові комунікації спрямовані на забезпечення послідовності повідомлень і використання додаткових засобів масової інформації. Інтегрованим маркетинговим комунікаціям присвячено ряд досліджень вітчизняних вчених: І.В. Бойчук, А.В. Вовчак, С.С. Гаркавенко, В.Г. Герасимчук, Л.К. Гліненко, Ю.А. Дайковський, Н.Ю. Кочкіна, А.Ю. Павленко, Т.О. Примак, Є.В. Ромат, Н.С. Ситнік, О.О. Стельмах, та зарубіжних: Дж. Домінік., Г. Лассуелл., Р.Якобсон, О.Шрам, Д. Келлі, П.Сміт П., Ф. Котлер, Г.Дж. Болт, Х. Маккей, Дж.Р. Еванс, І.В. Алешина, Г.Л.Багієв, Є.П. Голубков, О.М. Голубкова, І.В. Крилов, Н.Д. Еріашвіллі.
Об’єкт дослідження в роботі є комунікації торгового підприємства ТОВ «Епіцентр К».
Метою даної роботи є аналіз системи організації інтегрованих маркетингових комунікацій торгового підприємства та надання рекомендацій щодо підвищення їх економічної ефективності.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використано такі методи: порівняльного аналізу (проведення SWOT – аналізу), системного підходу (фінансовий стан підприємства, аналіз організаційної структури підприємства), експертних оцінок (проведення дослідження споживчих преферецій), польові та первинні дослідження (проведення дослідження споживчих преферецій).


РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

1.1 Поняття інтегрованих маркетингових комунікацій, методи та принципи їх застосування

Провідною ланкою функціонування підприємства є маркетингові комунікації, які сьогодні посідають центральне місце серед інструментів конкурентної боротьби. Посилення ролі комунікацій у боротьбі за покупця обумовлено особливостями маркетингового середовища сучасного вітчизняного ринку. Найбільш гостро ця проблема постає у сфері торгівлі. Специфіка споживчого попиту, галузеві особливості та динамізм розвитку підприємств роздрібної торгівлі зумовлюють активне застосування за сучасних умов не стільки цінових, скільки нецінових форм конкуренції, які виявляються у підвищенні якості торговельного обслуговування, розширенні додаткових послуг, формуванні та підтримці позитивного іміджу торговельного підприємства тощо. Значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства роздрібної торгівлі в сучасних умовах відведено складовим маркетингових комунікацій. Маркетингова політика комунікацій синтезує всі переваги маркетингу та досягнення сучасної теорії комунікацій.
Необхідність використання поняття «комунікація» у суспільстві зумовлена особливостями сучасного етапу розвитку ринкових відносин, які розширюють сферу його застосування. Існує чимало визначень терміна «комунікація» і залежать вони від підходів, що використовуються авторами.
Розрізняють лінгвістичний, філософський, психологічний, соціальний та економічний підходи до визначення цього терміну.
Так, згідно з лінгвістичним підходом в українській енциклопедії терміном «комунікація» визначають як процес обміну інформацією між суб’єктами інформаційного простору з використанням слів, літер, символів, певних знаків, а в економічній літературі поняття «комунікація» переважно розуміється як обмін інформацією між людьми з метою формування ділових стосунків. З філософських теорій випливає, що «комунікація» - це розмежування мови як значення певних речень при переданні та сприйнятті інформації та мови людини, з допомогою якої здійснюється комунікативний процес між індивідами. Тому нерідко виникають ситуації, коли взаєморозуміння досягають люди різних національностей, які майже (зовсім) не знають мови один одного. Щодо психологічного підходу, то психологи визначають поняття "комунікація" як процес обміну продуктами психічної діяльності (специфічний процес спілкування і взаємодії людей з допомогою мови або інших знакових систем). Говорячи про соціальний підхід, соціологи під терміном "комунікація" розуміють передання соціальної інформації (складний процес впливу на об’єкти із безліччю проміжних результатів; механізм за допомогою якого здійснюються взаємовідносини між людьми.
Маркетингові комунікації, як один з інструментів маркетингу, забезпечують ефективну діяльність підприємства в умовах ринку та включають у себе різноманітні інструменти, що швидко розвиваються і вдосконалюються.
Загальна програма маркетингових комунікацій, яка називається комплексом просування являє собою специфічне поєднання засобів реклами, особистого продажу, стимулювання збуту і пропаганди. Маркетингова політика комунікацій включає систему загальних настанов, критеріїв, орієнтирів, узятих організацією для дії та прийняття рішень у сфері комунікацій, які забезпечують рух її маркетингових цілей.
Згідно з теоріями Ю. Хабермана, М. Вебера, а також інших захисників соціальної теорії дії, комунікація (система інформаційних контактів) є тим унікальним середовищем, де відновлюється людина, культура та суспільство і яке розвинулось в засоби де персоніфікації зв’язків та обміну інформацією між індивідами [24]. Тоді як З. Мільнер розглядає комунікацію як процес трансформування (передання інформації з використанням слів, літер, символів або аналогічних засобів для отримання загальної чи розмежованої інформації.