Оподаткування податком на прибуток операцій з торгівлі цінними паперами

Загострення економічних проблем та кризових явищ в Україні обумовлює необхідність пошуку оптимальних шляхів підвищення ефективності функціонування вітчизняних суб’єктів господарювання в сфері збуту продукції (робіт, послуг). З цією метою дедалі більшого поширення набувають випадки та практика залучення посередників у ході реалізації продукції (робіт, послуг) задля прискорення процесу отримання виручки. Ефективність та своєчасність функціонування посередницької діяльності залежить від розвитку законодавчого та нормативно-правового забезпечення. Дотепер найбільш складною проблемою розвитку ринку посередницьких послуг залишається нерозвиненість та фрагментарність нормативно-правової бази. Дана ситуація зумовлена врегулюванням відносин між суб’єктами посередницьких операцій лише на основі передбачених фрагментів непрямих законів та самостійно розроблених документів безпосередньо посередниками.
Ринок фінансових послуг — це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг, що представлена професійними послугами на ринках банківських, страхових, інвестиційних та інших послуг, що забезпечують обіг фінансових активів. Учасниками ринку фінансових послуг є власники та користувачі фінансових ресурсів і фінансові посередники (банки та небанківські фінансово-кредитні установи), що здійснюють певні фінансові операції.
Фінансовими є операції із залучення депозитів (внесків, вкладів), страхування та перестрахування, видачі або передачі позик або кредитів, довірчого управління майном, фінансового лізингу, надання фінансових гарантій та зобов'язань, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами та іншими видами фінансових активів, випуску та торгівлі строковими біржовими контрактами, надання послуг, пов'язаних із внесенням платежів і грошовими переказами, ломбардних послуг, випуску та розповсюдження лотерей тощо [1 ].
Податкове законодавство, що діяло до 2011 року передбачало оподаткування прибутку банків за ставкою 25 %, доходів від страхової діяльності страхових компаній за ставкою 3 %. Всі інші доходи, не пов'язані зі страховою діяльністю, оподатковувались на загальних підставах за ставкою 25 %. Кредитні спілки та пенсійні фонди звільнялись від оподаткування доходів, як неприбуткові організації [7].
Проблемні питання, пов’язані з нормативним регулюванням реалізації посередницьких операцій, розглядаються в працях таких досліднків, як А.М. Букало, А.М. Панченко, Н.І. Трішкіної, А.В. Мазур, В.І. Полюхович, І.В. Міщенко, О.В. Трояновського, Л.І. Данчак, Н.О. Місяць, І.П. Ляхновської, А.В. Попової та ін. Варто зазначити, що ґрунтовних рекомендацій щодо розвитку нормативного регулювання посередницької діяльності автори не надають і в дослідженнях акцентують увагу лише на загальних положеннях регулювання посередницьких операцій.
З прийняттям нового Податкового Кодексу України більшість проблемних питань з оподаткування фінансових установ та операцій ринку фінансових послуг були врегульовані, але деякі питання не були розглянуті і вирішені в цьому документі.


Оподаткування податком на прибуток операцій з торгівлі цінними паперами

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.
Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.
Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:
- брокерську діяльність;
- дилерську діяльність;
- андеррайтинг;
- діяльність з управління цінними паперами.
Торговець цінними паперами може провадити дилерську діяльність, якщо має сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 500 тисяч гривень, брокерську діяльність - не менш як 1 мільйон гривень, андеррайтинг або діяльність з управління цінними паперами - не менш як 7 мільйонів гривень. У статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може перевищувати 10 відсотків. Торговцю цінними паперами забороняється перепродавати (обмінювати) цінні папери власного випуску.
Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи. Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов'язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом.
Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами.