Криміналістика

Перші визначення предмета криміналістики вітчизняних авторів, сформульовані в післяреволюційний період, перебували під помітним впливом поглядів західних і дореволюційних російських криміналістів. Так, Г.Ю. Маннс, спробував ще в 1921р. визначити предмет криміналістики, вважав, що ним є, по-перше, способи вчинення злочинів, професійні особливості та побут злочинців (їх жаргон, забобони тощо) і, по-друге прийоми розслідування злочинів, включаючи ідентифікацію злочинців. У першому розгорнутому визначенні предмета криміналістики, запропонованому в 1925р. І.Н. Якимовим, вказувалося, що предметом криміналістики є вивчення найбільш доцільних способів та прийомів застосування методів природничих, медичних і технічних наук до розслідування злочинів і вивченні фізичної та моральної особистості злочинця, а своєю метою ставить допомогу правосуддю в розкритті матеріальної істини у кримінальній справі.