Геоінформаційне забезпечення інвентаризації земель міста Вишгород Київської області

Актуальність дослідження. Проведення інвентаризації промислових територій та створення на її основі земельного та містобудівного кадастру, є найважливішою умовою проведення земельної реформи в Україні.
Головним завданням інвентаризації, яка по суті повинна виконуватися один раз перед закріпленням ділянки за конкретним власником - є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, забезпечення раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.
Сьогодні, при проведенні інвентаризації, часто не враховуються питання використання не за призначенням територій, відведених під промислову забудову, випадки нераціонального використання землі, самовільного захоплення ділянок і будівництва споруд, не додержання будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил при опануванні та експлуатації відведеної території, а також інші питання, включаючи накопичення в необхідному обсязі матеріалів для створення автоматизованого банку даних по промисловим територіям і наявні резерви та забезпечення ведення кадастру.
Запровадження комплексного підходу забезпечить виконання робіт по інвентаризації, виключить дублювання та перевитрати коштів при складанні земельного та містобудівного кадастру, приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення і стане базою для безумовного здійснення законів України та постанов Кабінету Міністрів України, зв'язаних із здійсненням державної земельної політики.
Практичне вирішення поставленого завдання, зв'язаного з величезною інформаційною ємкістю, комплексним характером накопичуваної різноманітної інформації вимагає застосування сучасних геоінформаційних засобів та технологій, які дозволять накопичувати і оброблювати необхідну інформацію великих об'ємів, формувати банк даних, оперативно одержувати і корегувати інформацію, формувати необхідні вихідні документи та інформаційну модель території для вирішення питання розвитку і управління земельними ресурсами населеного пункту у цілому і значно скоротити час виконання робіт.
Розроблене методичне та програмне забезпечення, на базі комплексу ЕСО 5У5ТЕМ, дозволяє забезпечити вирішення цих питань.
Так, останнім часом застосування згаданих інформаційно-технічних засобів дозволили одержати комплексну характеристику забудови та цифрову модель міста Вишгород. За допомогою складного структурного запиту до сформованої алфавітно-цифрової та графічної бази даних, можливо визначити території із заздалегідь заданими умовами, виходячи із рівня транспортного, соціального обслуговування, насиченості інженерною інфраструктурою, рівнем благоустрою територій та природоохоронних її характеристик.
На базі матеріалів інвентаризації та кадастрової інформації, завдяки застосуванню програмного середовища ЕСО 5У5ТЕМ і геоінформаційних технологій, можливо формувати гнучкі програмно-технологічні комплекси для вирішення широкого спектру завдань по управлінню великими територіями, майном, комунальним господарством, приватизацією незавершеного будівництва та ділянок несільськогосподарського призначення, враховувати матеріали екологічного моніторингу, впроваджувати нові методи управління територіями, зокрема, наприклад за допомогою "Зонінга", полегшити підготовку і проведення аукціону нерухомості, незавершеного промислового будівництва, веденню містобудівного моніторингу та вирішенню інших складних комплексних завдань по розвитку народно-господарчого комплексу регіонального та державного рівня.
Вихідну методологічну й теоретичну основу роботи становлять положення сучасної географічної науки в галузі екологічного та геоінформаційного картографування. Концепція проблемно-орієнтованого картографування, практика створення окремих екологічних карт, їх серій та фундаментальних комплексних атласів, весь комплекс традиційних методів створення та використання карт і геоінформаційних технологій являють собою основу, на якій базується дисертаційна робота.
Аналіз сучасних ГІС переконує в необхідності спільного використання інформаційних та модельних властивостей карт. Це сприяє поєднанню теоретичних концепцій — геоінформатики та картографії. В екогеоінформаційній концепції є змога інтегрувати найбільш ефективні методи картографічного моделювання, реалізувати модельно-пізнавальну, комунікативну та мовну функції картографічних моделей.
Дослідження виконувалася на основі проаналізованих загальнотеоретичних та методологічних положень картографічної та географічної наук, що викладені у працях відомих вчених: О.М.Берлянта, О.С.Васмута, М.А.Глазовської, Г.А.Ісаченко, А.П.Золовського, Г.О.Пархоменко, Б.Б.Полинова, О.І.Перельмана, Л.Г.Руденка, К.О.Саліщева.
Об'єктом дослідження є ґрунти м.Вишгород, що досліджується на основі розроблених електронних карт, графічних моделей та баз даних.
Предметом дослідження є науково-методичні засади створення і використання баз даних та ГІС-технологій.
Мета роботи полягає у розробці теоретичних та методичних основ географічного картографування з використанням сучасних технічних засобів та ГІС-технологій м.Вишгород.
Для досягнення поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань:
• аналіз нормативно-правового забезпечення інвентаризації земель в Україні;
• визначення порядку використання та вимоги до топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель;
• надання узагальненої технологічної схеми інвентаризації земель;
• визначення функціональної схеми оброблення результату топографо-геодезичних знімань меж земельних ділянок;
• створення бази даних інвентаризованих земельних ділянок міста Вишгород;
• розробити рішення щодо забезпечення захисту від небезпечних шкідливих факторів.
Основну довідково-інформаційну базу дослідження становили текстові, картографічні та статистичні джерела, що є у фондах Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського НАН України, Державної медичної наукової бібліотеки, Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України. Експериментально-практичні роботи виконувалися за матеріалами польових досліджень і виробничих звітів Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Державного геологічного підприємства "Кіровгеологія", Московської дослідно-методичної геохімічної експедиції. Електронні карти були створені на технічній базі ЗАТ “Інститут передових технологій” із залученням банку даних ІПТ та Укргеодезкартографії.




Розділ 1. Характеристика об’єкту інформатизації

1.1. Зміст та нормативно правове забезпечення інвентаризації земель в Україні
Одним із методів отримання інформації для ведення державного земельного кадастру є інвентаризація земель.
Метою проведення інвентаризації є створення основи для:
• ведення державного земельного кадастру в населених пунктах;
• реєстрації земельних ділянок;
• видачі власникам землі (землекористувачам) документів, що засвідчують право власності на землю або право користування нею;
• забезпечення створення банку даних на паперовій основі та магнітних носіях;
• організації постійного контролю за використанням земель в населених пунктах.
Інвентаризація земель населених пунктів може бути запланована в межах населеного пункту, кварталів або окремих землекористувачів.
Загальне керівництво роботами з інвентаризації земель населених пунктів та їх організація покладаються на міські управління земельних ресурсів та управління (відділи) земельних ресурсів міст обласного (рай-онного) підпорядкування й місцеві земельні органи Держкомзему України.
Безпосередня організація робіт із проведення інвентаризації земель населених пунктів та керівництво ними згідно із законодавством покла-даються на державні адміністрації міст Києва і Севастополя, відповідні органи місцевого самоврядування - управління земельних ресурсів міст Києва і Севастополя та управління (відділи) земельних ресурсів міст обласного (районного) підпорядкування [26,48].
Організація робіт із проведення інвентаризації земель міст, селищ районного підпорядкування і сільських населених пунктів та керівництво ними покладаються на державні адміністрації районів та районні відділи земельних ресурсів.
Відповідні органи місцевого самоврядування:
• приймають розпорядження про проведення інвентаризації земель міст (населених пунктів) та організовують їх публікацію в засобах масової інформації;
• передають відповідним міським управлінням (відділам) земельних ресурсів право на розпорядження бюджетними коштами, виділеними на проведення робіт з інвентаризації земель міст (населених пунктів), відкривають їм розрахункові рахунки та наділяють їх повноваженнями замовника на ці роботи;
• затверджують склад земельно-адміністративних районних, міських, селищних та сільських комісій;
• визначають функції міських і селищних служб, організацій, органів управління, виконавців для проведення робіт з інвентаризації земель, встановлюють порядок, відповідність, терміни проведення робіт, систему контролю і звітності;
• встановлюють відповідальність відповідних служб міст (населених пунктів), юридичних та фізичних осіб щодо надання матеріалів та інформації, необхідних для проведення інвентаризації земель;
• погоджують результати завершеної інвентаризації в цілому і подають їх на затвердження відповідним органам місцевого самоврядування.
Міські управління (відділи) і районні відділи земельних ресурсів здійснюють:
• підготовку проекту розпорядження глави органу місцевого самоврядування про проведення інвентаризації земель відповідних міст та населених пунктів
• формування складу районної, міської, селищної та сільської земельно-адміністративних комісій;
• розробку плану і графіків проведення робіт з інвентаризації земель;
• розробку і затвердження технічних завдань на виконання робіт з інвентаризації земель і укладання на їх основі договору з виконавцем;
• організацію контролю та приймання робіт у виконавця;
• розгляд матеріалів за підсумками інвентаризації земель щодо кожного кварталу, масиву, населеного пункту в цілому, де інвентаризація завершена, підготовку пропозицій з регулювання земельних відносин і землекористування та подання їх на погодження адміністрації міста, району, селища, села і затвердження відповідними органами місцевого самоврядування;
• організацію збереження матеріалів інвентаризації земель на паперовій основі та магнітних носіях [10,35].
До складу районних, міських, селищних, сільських земельно-адміністративних комісій включаються представники районних відділів земельних ресурсів, міських управлінь (відділів) земельних ресурсів, селищних, сільських рад, податкової інспекції, управління (відділу) архітектури і містобудування, бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, земельно-кадастрових бюро (центрів), відділу охорони навколишнього середовища, а також членів депутатських комісій з питань земельної реформи. На районну, міську, селищну і сільську земельно-адміністративні комісії покладаються: