Екологічна освіта в Україні

Патопсихологія є розділом психології, яка вивчає особливості психічної діяльності при психічних або соматичних захворюваннях. Її дані мають велике теоретичне і практичне значення для різних галузей психології і психопатології.
Патопсихологія як самостійна галузь психологічної науки почала формуватися на початку XX ст. У літературі тих років вона позначається як «патологічна психологія». Її автор – В. Бехтерєв – дав чіткі уявлення про предмет і завданнях патопсихології на початкових етапах її становлення.
Великий внесок у розвиток патопсихології внесли А. Лазурський, Л.Виготський, А. Лурія, А. Леонтьєв, В. М’ясищев, П. Анохін, Б. Зейгарник. Значну роль в розвитку патопсихологічних досліджень в різні роки зіграли М. Кабанів, Ю. Поляків, В. Миколаєва, В. Коган, Е. Коробкова, І.Дукельська. Серед сучасних дослідників, що присвятили себе патопсихології слід відзначити завідувача кафедрою пато- і нейропсихології МДУ доктор психологічних наук професор А. Тхостова, доктора психологічних наук Н.Білопольську, яка присвячує свої праці патопсихології дитячого віку.
Особливий розвиток отримали патопсихологічні дослідження в дитячих психоневрологічних установах. Розробляються методики, які сприяють ранній діагностиці інтелектуальних порушень, виявленню додаткових диференціально-діагностичних ознак психічних захворювань, методики психокорекційної роботи (С. Рубінштейн, В. Лебединський, І.Коробейників, А. Іванова, А.Співаковська).
Одним з основних завдань патопсихології розвитку є здобуття даних про психічний стан людини з порушеннями в розвитку або з психічним захворюванням і диференціальна діагностика.
Свого бурхливого розвитку патопсихологія досягає у 70-ті рр. XX ст. Саме у ці роки побачили світ основні праці вітчизняних патопсихологів. Тоді ж був закладений фундамент підготовки фахівців-патопсихологів для психіатричної клініки. Це були перші вітчизняні практичні психологи. Остаточно теоретичні дискусії довкола предмету, завдань і місця патопсихології в психіатричній клініці завершилися до середини 80-х рр. XX ст. В даний час відбувається процес диференціації патопсихології на окремі напрями. Актуальність даного дослідження полягає у необхідності вивчення сучасного стану розвитку патопсихології.
Метою дослідження є характеристика розвитку патопсихології як самостійної галузі психологічної науки в контексті історії.
Об’єктом дослідження є патопсихологія як галузь клінічної (медичної) психології.
Предметом – процес розвитку патопсихології на сучасному етапі.

1. Методологічні засади сучасного розвитку патопсихології


1.1 Предмет патопсихології
Сучасний системний підхід до дослідження психічних розладів вимагає їх всебічного розгляду, тому дані клінічного аналізу мають бути доповнені даними патопсихологічного дослідження. Останнім часом все чітко виявляється тенденція до зближення практики дослідження порушень психіки в психології і психопатології: дослідники та практики в галузі клінічної психології все активніше використовують психологічні експериментальні методи дослідження, а в патопсихології (і клінічній психології в цілому) істотна роль відводиться описовому підходу [10, c. 12].