Внесок Аристотеля у розвиток логіки

Наше мислення підпорядковується логічним законам і протікає в логічних формах незалежно від науки логіки. Багато людей мислять логічно, не знаючи, що їх мислення підпорядковується логічним закономірностям. Але чи випливає з цього, що вивчення логіки надміру? Знання законів і форм мислення, їх свідоме використання в процесі пізнання підвищує культуру мислення, виробляє навик мислити більш "грамотно", розвиває критичне відношення до своїх і чужих думок.
Аристотель - засновник логіки, якщо точніше, так званої, формальної логіки.
Логіка - це органон (знаряддя), яке він використовує для доказу всіх своїх положень, тому зрозуміти Аристотеля, означає зрозуміти логіку його міркувань. Як пише сам Аристотель, будь-яка наука спочиває на існували до її появи знаннях. Основу його логіки складають попередні праці Евкліда, Платона і більш ранніх філософів Античності. Аристотель у своїх працях міркує про їх викладках не без іронії: до нього не існувало науки. Філософи, що жили до нього, інтуїтивно відчували що-небудь і брали це за основу своїх суджень. Не було впорядкованості, того, що ми називаємо логікою. Зумівши взяти з більш ранніх праць найбільш цінне для розвитку мислення Аристотель заклав, сам того не знаючи, фундамент нової науки - логіки.