Архітектура України 17-18 ст.

В Україні існує безліч прекрасних пам'яток архітектури. Величні замки і затишні собори, прекрасні церкви і прикрашені витонченою ліпниною звичайні житлові будинки – всім цим колись захоплювалися. Незважаючи на те, що зараз багато з цих чудових споруд потребують реставрації, вони як і раніше привертають увагу туристів і мистецтвознавців.
Для української архітектури XVII-XVIII століття характерним є стиль українського (або мазепинського) барокко.
З кінця 17 століття до кінця 18 століття в Україні виникло декілька споруд, що увійшли в золоту скарбницю архітектури бароко. Найкращі їх зразки мали і досі мають містобудівне значення — Почаїв, комплекс будівель Почаєвської лаври (арх. Г. Гофман), Луцьк, комплекс монастиря бернардинів (арх. П.Гіжицький) Кременець, колегіум Єзуїтів, (арх. П.Гіжицький), Микулинці, костел Св. Трійці, 1761—1779, (арх. А. Мошинський), Монастир Кармелітів Босих (Бердичів), м. Вінниця, костел монастиря домініканів, 1624—1760, Костел Святого Йосипа та монастир отців Лазаритів, м. Ізяслав тощо.
Певних зусиль до розквіту українського бароко в архітектурі доклали й іноземні, і українські майстри (Войцех Лєнартович, Павло Гижицький, Растреллі Вартоломей,Паоло Фонтана, Іван Баптист, Йоган-Георг Шедель, Григорович-Барський, Ковнір Степан Дем'янович тощо).
Принципами українського бароко були пишність і своєрідне розташування частин деталей споруд, декоративність орнаменту і гра світлотіні, які підкреслювали переваги величезними площами кам'яних церков. Українські архітектори цього періоду намагалися поєднати у кам'яному храмовому будівництві європейські віяння мистецтва бароко з великими традиціями Київської Русі.

Історичні процеси в Україні на рубежі XVII-XVIII століття

Більша частина України в середині XVII століття перебувала під пануванням Речі Посполитої.
Річ Посполита, яка виникла в 1569 році, включала до свого складу землі сучасної Польщі, України, Білорусії та Литви. З точки зору політичного устрою це була, так звана, шляхетська демократія, де все визначала польська шляхта – привілейований військовий стан.
Крім того Кримське ханство постійно здійснював спустошливі набіги на південні українські землі. Селянсько-козацькі повстання з-за соціальних і національних суперечностей стали сприятливою основою для визвольної боротьби на чолі з Богданом Хмельницьким, яка розпочалася в 1648 р. Майже вся Україна була охоплена грандіозним повстанням, в подальшому, смородиновий кущ, який в справжню українсько-польську війну. Війна тривала до 1654 року, майже 6 років. Причиною повстання стало бажання захистити рідну українську мову, культуру і спосіб життя від іноземних і місцевих феодалів, від ненависної влади Речі Посполитої. Основним складом армії були селяни і робоче населення, на чолі стали досвідчені воєводи.
Підґрунтя визвольної війни в 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького було вельми неоднозначне. Звичайно, грали свою роль національно-релігійні мотиви, але головним було зовсім не це.